Як адаптувати дитину до школи в умовах війни: поради психологині Світлани Ройз:

ВИХОВАННЯ

Школа зараз — це одна із часток нашого відчуття стабільності.  Діти в вересні кожного року йдуть до школи. Так було, так є, так, напевно, буде. Саме відчуття — повернення до школи, нагадує «повернення» до стану «нормальності», звичності.

·         Режим. Вже важливо починати прокидатись раніше. Зараз сил на адаптацію до нового режиму теж замало. Але режим — дотримання рутин — додають стабільності.

·         При будь-якій формі навчання важливо, при можливості, у квартирі означити місце, яке було б «шкільним», робочим. Хоч маленька поличка, стіл, де буде позначка — прапорець чи наклейка. Нам потрібні «переходи» із простору в простір. Це буде прискорювати процес налаштування на роботу. При онлайн навчанні — важливо все ж таки намагатись виходити в ефір не з ліжка. Я дітей так і питаю: «Як буде позначене твоє «робоче місце?».

·         Домовитись про сніданки, щоб не витрачати час та сили на вибір та супротив, наприклад, мюслі, каші.

·         Підготувати можливий одяг, щоб дитина сама торкнулась того, що буде одягати. Якщо в молодшій школі система навчання не схожа на ту, що була раніше, наприклад, різні предмети ведуть різні вчителі — важливо дитину попередити про це. Прекрасно, якщо є можливість побачити фото вчителів, чи ще встигнути зробити збори, щоб діти могли познайомитись.

·         Якщо дитина навчатиметься онлайн — домовитися, що робити вдома під час сирени. Нагадати, як вмикаються додатки, які використовують в навчанні. По можливості, зустрітись із класом чи однокласниками в зумі.

·         Якщо дитина навчається офлайн і буде ходити до школи сама — пройти кілька разів дорогою до школи. Обов’язково продивитись, де по дорозі є укриття, домовитись про те, що дитина має робити під час сирени, якщо йде, якщо їде в транспорті, як обов’язково дитина виходить на зв’язок.

·         Підготувати рюкзачок: що із собою потрібно мати (зарядка для телефону, печиво, вода, ліхтарик, список телефонів близьких, бейджик з ім’ям та прізвищем та телефоном рідних, необхідні ліки, вологі та сухі серветки, можливо, свисток).

·         Якщо є така можливість, пройтися по школі. Дітям важливо «тілом відчути» місце, де вони будуть знаходитись. Торкнутись парти, піти до туалету, побачити їдальню.

Перший етап в шкільному житті — відновлення стосунків, можливість відчути та зайняти своє місце. Близькість — зцілює, створює простір безпеки. Багато дітей йдуть в нові школи, в Україні та за кордоном. Відповіді на питання від дітей:

·         А я знайду друзів? — Звичайно!!

·         А це не буде зрадою моїх друзів і моєї школи? — Точно ні, ти можеш продовжувати дружити із дітьми з твоєї старої школи, зможеш познайомитися з новими, а згодом, всі зустрінетеся.

·         А я точно там буду потрібен, всі місця в класі зайняті? — Нам точно є завжди місце, ти займеш своє.

·         А я зможу звикнути? — Ти точно з часом звикнеш.

·         А мені сподобається вчителька? (в молодшій школі) — Сподіваюсь, так, ви сподобаєтесь один одному.

·         Для дітей, які будуть навчатись в школі одразу незнайомою мовою — можливо, підготувати картки, де б було написано: «туалет», «вода», «допоможіть, будь ласка».

Що ми нагадуємо:

·         Перепитувати, коли не зрозуміло.

·         Обов’язково знати, де туалет, де вода.

·         Вітатись, просити про допомогу, просити вибачення, дякувати, бо пережитий стрес, зміни в житті та оточенні, у багатьох дітей ці навички приглушили.

·         Узнавати правила нового середовища — вони можуть відрізнятися.

·         Обов’язково пам’ятати: не виходити із школи, не попередивши вчителя та батьків.

·         Нічого на вулиці не чіпати — не підіймати з землі предмети, не залазити на дерева.

Із кількома із вчительок ми домовились, що вони напишуть листи дітям, яких навчали торік, дітям, що зараз навчатимуться в інших країнах і інших школах. Цей лист про те, що ми не втрачаємо зв’язок, про те, що ми пам’ятаємо один про одного і зустрінемося. І ще — він має стати дозволом на те, щоб дитина заводила нових друзів, це підтвердження того, що адаптація до нового — не зрада того, що нам важливо. Це розширення. І ще в листі прохання — занотовувати все, що подобається в новому середовищі. І з однією вчителькою ми створювали листа для нових учнів — привітання, розповідь про правила, фото класу, побажання від себе та фото вчителів.

Джерело: Facebook