пʼятниця, 30 грудня 2022 р.

 


Батькам про профорієнтацію




У житті кожної дитини існує чимало ключових етапів: адаптація в дитячому садку, школі, становлення власної особистості, усвідомлення свого місця в сучасному суспільстві. Поряд з цим можна назвати факт професійного самовизначення. Саме від того в який навчальний заклад піде ваша дитина, яку спеціальність вона обере, залежить її подальша кар'єра. Батьки часто приділяють увагу вивченню ринку праці: які професії найбільш затребувані на даний момент, які спеціальності принесуть більший дохід. Але разом з тим важливо приділяти увагу здібностям і бажанням вашої дитини. Можливо, вона може стати прекрасним музикантом, художником, журналістом, або перекладачем. Тоді буде помилкою вчиться на факультетах технічної спрямованості. Саме в цей момент в учнів часто виникає конфлікт між бажанням отримати ту чи іншу спеціальність і рівнем самооцінки, яка часто не збігається з дійсним рівнем психологічних можливостей підлітка, фінансовими можливостями сім'ї. Тому досить значна частина дітей не готова до вибору професії , хоча і має високий рівень домагань.

Поради батькам щодо свідомого обрання професії дітьми

1.               Спостерігайте за інтересами, здібностями, темпераментом, особливостями пам'яті, уяви дитини. Прислухайтесь до її відчуттів, бажань.

2.               Створіть у дитини якнайширше уявлення про світ професій

3.               З метою виявлення професійних інтересів, схильностей та здібностей дитини, скористайтесь послугами профдіагностичного тестування

4.               Проаналізувавши інформацію, допоможіть дитині визначитись з професійним напрямком або кількома професіями, які подобаються

5.               Допоможіть дитині відшукати якнайбільше інформації про ці напрямки, професії – поспілкуйтесь з людьми, які працюють в цих сферах. Визначте, який функціонал потрібно виконувати; якими знаннями, уміннями, навичками та професійно важливими якостями потрібно володіти для зайняття цими видами діяльності.

6.               Запропонуйте дитині сформувати план професійного становлення, де вона зазначить «переваги» та «складнощі» здійснення такого виду діяльності і порівняє отриману інформацію з власними очікуваннями.

7.               Допоможіть дитині сформувати і розвинути навички, які знадобляться у будь-якій професії та будуть корисними завжди, незалежно від того, як швидко вимоги професій змінюватимуться під впливом розвитку технологій, а саме: соціальні навички:

·                  комунікація – розвиток навичок міжособистісного спілкування; мистецтво ведення переговорів; уміння працювати в команді; емоційний інтелект – розуміння власних емоцій та емоцій інших людей і управління ними; вміння навчатись новому; емпатія (співпереживання);

·                  громадська активність;

·                  управління фінансовими, матеріальними, людськими ресурсами, у тому числі уміння ефективно розпоряджатися власним часом (тайм-менеджмент)

·                  гнучкість та адаптивність – здатність пристосовуватись до нових обставин і умов

·                  уміння вирішувати проблемні ситуації

·                  креативність (творчість)

·                  вміння відшуковувати і аналізувати нову інформацію (критичне мислення)

·                  стресостійкість – здатність адекватно сприймати складні, напружені ситуації, простояти стресовим впливам. 


  
   Головне для батьків - розуміти, що вони лише допомагають підлітку визначитися, а зовсім не визначаються замість нього. Допомагають - тому що більшість дітей в 14-16 років ще психологічно не готові зробити вибір самостійно, більш того, значна частина відчуває страх перед необхідністю прийняття рішення.
    За довгі роки навчання в школі їм пропонували в основному готові рішення, все було відомо наперед і визначено розкладами і навчальними планами. І розгубленість підлітка, коли йому раптом пропонують визначитися в такому архіважливому питанні, цілком зрозуміло. Так, що навряд батькам варто розраховувати на повну самостійність дитини у виборі професії. Підліток підсвідомо чекає ради від старших, навіть якщо прямо він про це не говорить. З іншого боку, не можна повністю знімати з нього відповідальність за його рішення. Важливо, щоб у нього склалося відчуття, що це він так вирішив. Адже якщо підлітку здається, що професію він обрав не сам, то і вчиться він не для себе, сприймаючи навчання як нудний і обтяжливий обов'язок.

Як мотивувати школярів до навчання, враховуючи їхні психологічні особливості

Кожен учитель мріє, щоб його учні із захопленням навчалися. Кожні батьки прагнуть, щоб їхня дитина мала успіхи у навчанні. Для цього існують різні способи мотивацій – оцінки, заохочення, покарання, похвала та інше.

Однак можна помітити, що способи заохочення, які діють на одних дітей, демотивують інших. На це впливає психотип особистості. Отже, знаючи його, можна побудувати ефективну стратегію розвитку дитини.

Психотип – психологічний портрет особистості, що включає вроджені риси характеру та тип реагування, які є сталими.

Пропонуємо 7 найпоширеніших психотипів та практичні поради, як взаємодіяти з дітьми кожного з типів, щоб процес навчання був ефективним.

ПСИХОТИП «ЕНЕРДЖАЙЗЕР»

Пам'ятаєте мультфільм «Петрик П'яточкін»? Це типовий представник психотипу «енерджайзер». Такі діти надзвичайно енергійні та непосидючі, їм цікаве все довкола. Вони легко контактують з однолітками, а для дорослих є джерелом проблем, адже «енерджайзери» – ще ті бешкетники! Такі діти є ідейними натхненниками, заряджають оточуючих своєю життєрадісністю та позитивом.

Рекомендації: Таким дітям важко сконцентруватися, тому для успішного навчання їм потрібно частіше змінювати види діяльності. Монотонність – ворог номер один для «енерджайзер». Тому в заняття обов'язково потрібно включати елементи гри, чергуючи розумові навантаження з енергійними руханками.

Ці діти надзвичайно допиливі та активні, але їх енергію потрібно направляти в правильне русло, в жодному випадку не пригнічуючи особистість.


ПСИХОТИП «ЗІРКА»

«Зірка» обожнює бути у центрі уваги. Головна мета таких дітей – привернути увагу до себе у будь-який спосіб, для цього підійде як яскравий одяг, так і девіантна поведінка. «Зірки» яскраві та емоційні, легко знаходять спільну мову з оточуючими, бо вміють підлаштовуватись під інших.

Рекомендації: У «зірок» нестабільна працездатність і низька результативність. Надихнути їх щось робити можна тільки через заохочення та похвалу. Якщо «зірки» не отримують схвалення, вони швидко втрачають інтерес до завдання та можуть кинути справу на півдорозі. Такі діти мають нестабільну самооцінку, тому потребують постійної підтримки.

Щоб мотивувати до навчання таких школярів, їхні успіхи та старанність потрібно відмічати та постійно заохочувати.


ПСИХОТИП «БОЄЦЬ»

Дитина такого типу намагається усе навколо упорядкувати та контролювати, у поведінці інколи агресивна. Все має йти за планом, а речі неодмінно лежати на своїх місцях.

«Бійці» почуваються сповненими сил, коли з чимось/кимось воюють. Їм неодмінно потрібні перешкоди, підкорення вершин. Без цього вони не бачать сенсу діяти. Контакт з іншими дітьми знаходять складно, однак, якщо вдалося подружитися з кимось, – це надовго.

Рекомендації: «Бійця» необхідно навчити контролювати свої емоції. Якщо правильно підійти до процесу навчання, дитина цього психотипу може багато чого досягти, головне правильно поставити мету, обрати чіткий план і дотримуватись суворої дисципліни.

Щоб не виникав надлишок енергії та агресії «бійцю» потрібно більше часу проводити у русі та відвідувати спортивні секції.


ПСИХОТИП «РОЗУМНИЦЯ»

«Розумники» – милі, тихі та старанні діти. Вони глибоко переживають конфлікти та непорозуміння, постійно дбають про інших, намагаються допомогти та підтримати. Вони не привертають до себе особливої уваги, але водночас докладають максимум зусиль, щоб зробити світ довкола себе кращим.

Рекомендації: Дитина такого психотипу погано переносить великі навантаження, має підвищене почуття відповідальності та тривожності. Під час навчання та виховання намагайтесь менше критикувати таку дитину, а навпаки частіше підбадьорювати.

У проблемних ситуаціях діти-«розумники» схильні звинувачувати у першу чергу себе. Таким дітям варто пояснювати, що усі люди помиляються, і навчити їх не боятися робити помилки.

ПСИХОТИП «ГЕНІЙ»

«Генії» постійно живуть у своїх роздумах і фантазіях, інтроверти. Діти-«генії» складно знаходять спільну мову з одноліткам, однак залюбки товаришують зі старшими за віком.

Діти з таким психотипом зазвичай не створюють проблем, з ними легко домовитись та порозумітись дорослим. Вони схильні захоплюватись певною діяльністю, у цей час втрачають почуття часу, годинами щось малюючи, конструюючи чи складаючи.

Рекомендації: Дітям цього психотипу складно виконувати рутинні однотипні завдання. Вони мають високу самооцінку та добре розвинутий інтелект. Тож, щоб мотивувати дитину-«генія» до навчання, необхідно її зацікавити. Творчі та складні завдання викличуть справжнє захоплення у таких учнів та спонукають на досягнення нових успіхів.

ПСИХОТИП «ЛІДЕР»

Досягнення своєї мети, незважаючи на засоби, – характерна риса «лідера». Він може довго концентруватися на чомусь одному, спокійно і цілеспрямовано йде для досягнення поставленої мети, вміло користуючись ресурсами інших людей.

«Лідери» не будуть роботи того, що їм не вигідно. Зазвичай вони не надто переймаються через критику від байдужих їм людей. 

Рекомендації: Щоб знайти спільну мову з таким учнем, необхідно стати для нього авторитетом. У навчанні дітям цього психотипу потрібно ставити чітку мету та завдання.

У вихованні, щоб пом'якшити невідступність та егоїзм «лідера», заохочуйте добрі альтруїстичні вчинки.


ПСИХОТИП «ІНТЕЛІГЕНТ»

Діти цього психотипу підтримують і завжди виконують правила, охайні та педантичні. «Інтелігенти» відрізняються підвищеною емоційністю, тривожністю та вразливістю. Тому можуть себе підсвідомо заспокоювати розгойдуванням на стілці, гризінням нігтів чи олівця.

Такі діти довго адаптуються до змін та з обережністю ставляться до усього нового, однак досить комфортно почувають себе у звичних умовах. Вони сором'язливі, але цілком непогано контактують з однолітками.

Рекомендації: Діти такого типу переважно мають низьку самооцінку, тому особливо гостро потребують схвалення та підбадьорювання. Вони не люблять змагань та публічних виступів.

«Інтелігент» зазвичай засвоює навчальний матеріал повільніше за однолітків, маленькими кроками. Не треба ставити йому за приклад більш успішних однокласників-лідерів, а варто пояснити, що кожен має змагатися у першу чергу із самим собою. Якщо рухатись маленькими кроками, але постійно, то можна досягти мети швидше за того, хто «біжить», але постійно спиняється.

Будуючи комунікацію на основі психологічних особливостей, вам простіше буде знайти спільну мову з кожним учнем. Врахування характерних рис кожного психотипу допоможе правильно побудувати стратегію взаємодії зі школярами та мотивувати їх до навчання відповідним чином.

Джерело: https://vseosvita.ua

 

Немає коментарів:

Дописати коментар